Тема: Література українського романтизму. Поети-романтики. П.Гулак-Артемовський «Рибалка», Є.Гребінка «Українська мелодія», М.Костомаров «Соловейко», В.Забіла»Соловей», М.Петренко «Небо»
Мета уроку: дати дітям уявлення про романтизм як один із напрямків у мистецтві та літературі, поглибити їх знання про представників цього руху, ознайомити з ідейно-художніми особливостями творів українських поетів-романтиків, визначити їхню роль у розвитку української літератури; розвивати навички аналізу ліричних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати прагнення до духовного збагачення, щирість у коханні, почуття любові до природи, поваги до норм народної моралі й етики.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
– Що відомо про романтизм як стильову течію?
– Яких представників українського романтизму знаєте?
– Яку людину ми називаємо романтиком?
– Чи треба бути ним сьогодні?
III. Повідомлення теми та мети уроку.
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя
Кожна епоха в літературному поступі самобутня і оригінальна, вона диктує особливі погляди на світ та на людину.
Яскравими представниками українського романтизму стали П.Гулак-Артемовський, М.Костомаров, М.Петренко, Є. Гребінка, В.Забіла.
2. Словникова робота (робота в зошиті)
Романтизм – художній метод і напрям у літературі й мистецтві першої половини ХІХ століття, пов’язаний зі змінами у свідомості митців, їхньою переконаністю в тому, що глибинне пізнання здійснюється серцем, а не розумом.
Романтичні герої – яскраві особистості, здатні на прекрасні почуття, готові до самопожертви за високі ідеали.
Визначальні риси методу : народність, історизм, прийняття буденності й звеличення людського духу, культ почуттів, захопленість фольклором, інтерес до фантастики.
3. Коротке ознайомлення із творчістю П.Гулака-Артемовського.
П.П. Гулак-Артемовський ввів в українську літературу жанр романтичної балади.
3.1. Виразне читання учнями в класі вголос балади П.Гулака-Артемовського „Рибалка”.
(Учні читають баладу П.Гулака-Артемовського)
Робота в зошиті.
Тема: розповідь про молодого Рибалку та Дівчину- русалку.
Ідея: кохання здатне звабити людину, змінити умови її життя.
Жанр: малоросійська балада.
Художні особливості:
Метафори: «вода шумить, гуля», «рибка смик», «серце тьох», «хвиля утікає», «сонечко і місяць хлюпочуться».
Епітети:»веселенькі, червоненькі сонечко і місяць», «темна ніч», »парубоцькеє серденько».
Порівняння: «вода-дзеркало», «будеш, як брат із сестрою».
Повтори: «вода шумить», «вода гуля».
4. Коротка розповідь про М. Костомарова
4.1. .Виразне читання поезії „Соловейко”
Робота в зошиті.
Тема: відтворення краси весняної природи, яку доповнює спів солов’я.
Ідея: утвердження чарівного співу, що здатний розчулити серце людини.
Жанр: інтимна лірика, музичний твір.
Віршування: ямб; кільцеве римування.
Художні особливості:
Звертання: «мамо, доню, голубко, о Боже мій милий».
Риторичні оклики: «Зеленая могила!», «Могила забриніла!»…
Риторичні питання: «Хто гласи їх розлічить?», «Хто зорі перелічить?».
Повтори: «зелений сад», «співа співець».
Епітети: »зеленая могила», «приязні серця», «самотняя могила».
Порівняння: «жаль, як в квітки крапельки дощовії».
Метафора: »сад вдяга весна», «могила забриніла», «солов’ї ведуть танок».
5. Коротка розповідь про М. Петренка.
5.1. Самостійне читання учнями поезії „Небо”. Робота в зошиті.
Тема: зображення пошуків ліричного героя, який хоче віднайти своє місце в житті.
Ідея: співчуття хлопцеві, позбавленому батьківської ласки, приреченому на довічне страждання.
Жанр: поезія-романс.
Віршування: анапест; паралельне римування; чоловіча рима.
Художні особливості:
Звертання:
Риторичні оклики: «Я б землю покинув і в небо злетів!», «І думка далеко, високо літа!», «І в хмарах навіки од світа втонув!».
Риторичні питання: «Чому я не сокіл, чому не літаю, / Чому мені, Боже, ти крилець не дав?», «Хіба ж хто кохає нерідних дітей?».
Повтори: «чужий», «чому».
Епітет: »ясний світ», «далекеє небо».
Порівняння:
Метафора: «втопити горе», «втонути в хмарах од світа».
6. Розповідь про Є.Гребінку
6.1. Колективне читання поезії Українська мелодія»
Тема: розповідь про вболівання матері з приводу життя дочки у шлюбі.
Ідея: захоплення справжнім коханням, заради якого людина жертвує своїм життям.
Жанр: літературна пісня про трагедію кохання.
Віршування: анапест; паралельне римування.
Художні особливості:
Звертання: «мамо, доню, голубко, о Боже мій милий».
Риторичні оклики: «Ні, мамо, не можна нелюба любить!», «Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти!»…
Риторичні питання: «Хіба ж ти не бачиш, яка я стара?», «Як очі закрию, що буде з тобою?».
Повтори: «сиротою», нелюба любить».
Епітет: »нещасная доля».
Порівняння: «стогнати, як горлиця».
Метафора: »стогнати під землею», «щастя утрачу», «хрест божий стоїть».
7. коротка розповідь про В.Забілу
В.Забіла – майстер змалювання внутрішнього світу людини.
7.1. Колективне читання поезії «Соловей»
Метафори: «серце б’ється», «щебет душу роздирає», «серденько замре», «лунь піде», «пісня душу роздирає», «пугач стогне».
Епітети:»темна ніч», «пісня чорна», «лиха година».
Порівняння: «затьохкаєш, свиснеш, наче заграєш».
Повтори: «не щебечи», «сонце зійде», «малюсенький».
Образ ліричного героя
* зачарований піснею солов’я, який розбуджує в серці біль, гаму почуттів;
* пісня викликає співчуття, співпереживання, навертає на роздуми над своєю гіркою долею;
* ліричний монолог – оскарження лихої недолі;
*поведінка зумовлена вчинками лихих людей-розлучників;
*його охоплюють сумні, тужливі настрої, розчарування від нездійсненого.
V. Узагальнення та систематизація вивченого. Оцінки.
1. «Мікрофон»
– Творчість якого поета-романтика вразила?
– Чи актуальними є мотиви їхніх творів?
– Які життєві ситуації, описані у баладах, суголосні із нинішнім життям?
VI. Домашнє завдання
1. Вивчити напам’ять вірш (на вибір).
2. Підготувати повідомлення про «Руську трійцю».
|